«Мій Київ». Виставка живопису з фондів Музею історії міста Києва./«My Kyiv» Exhibition of paintings from Kyiv History Museum collection


МВЦ «Музей історії міста Києва»
виставка живопису з фондів Музею історії міста Києва
«Мій Київ»
08.07.2017

Місто – мінлива структура, штучно створена людиною і для людини. Це не окремі (нехай і визначні) будівлі, а середовище, яке розвивається через зміни у просторі і часі. Саме у середовищі прочитується сукупність основних характеристик, які видатний історик архітектури Юрій Асєєв назвав формулою міста. Мистецьке бачення та мова мистецтва протягом ХХ ст. також розвивалися у часі, змінювався підхід до вибору засобів виразності та сюжетів творів. Спробуймо простежити цю подвійну мінливість: змінюваність у часі об’єкту зображення та поглядів на цей об’єкт різночасових митців. На виставці представлено твори, що репрезентують різночасові рефлексії художників щодо міського середовища (як впізнаваного нині, так і цілковито зміненого), а не «портрети» загальновідомих пам’яток. Втім, це не означає, відмову від сюжетів із знаковими пам’ятками архітектури та історичними місцями, але у цій експозиції пам’ятки виступають значною мірою як формотворчі чинники міського середовища.

Хронологічно виставка охоплює кінець ХІХ і ХХ сторіччя як найбільш плідний період у творенні пейзажів столиці. На початку ХХ століття художники уявляли зображення окремих мальовничих куточків Києва, що мав на той час значною мірою садибну забудову, як суто художню задачу, не надто вдаючись до рефлексії міського середовища. Це було милування невеликими будинками, що потопали у зелені садків, мальовничим ландшафтом, за яким не було потреби їхати на етюди у село.

Справжнє народження київського пейзажу як мистецької рефлексії міського середовища відбулося після Другої світової війни, коли жах від споглядання руїн міста змінився на радість відбудови. Чи не відтоді в уяві багатьох Київ став містом, яке ми можемо втратити чи втрачаємо просто зараз. Впродовж подальших десятиріч образ Києва набував глибини та різноманітності у творах чільних художників України. Митці відкривали для себе і глядачів красу звичних вулиць, міських парків (вже не квазі-сільських садків), берегів Дніпра та невіддільних від образу будь-якого міста середини ХХ ст. промислових пейзажів. Серед художників було чимало шанувальників давньої садибної забудови, що так подобалася їхнім попередникам. Але у другій половині ХХ ст. такі сюжети вже треба було розшукувати, будиночки із садочками масово руйнувалися, поступаючись місцем панельним багатоповерхівкам. І начебто класичні для Києва сюжети набували щемкого відчуття близької втрати.

Глядачі мають нагоду побачити твори живопису й графіки, що експонувалися вкрай рідко, або експонуються вперше. Серед них роботи майстрів українського авангарду Олександра Богомазова, Лева Крамаренка, Миколи Бурачека, Олександра Хвостенка-Хвостова, вишуканий живопис Сергія Світославського, Григорія Світлицького та Сергія Шишка, видатних майстрів другої половини ХХ ст. Тетяни Яблонської, Сергія Григор’єва, Юрія Химича та багатьох інших митців з колекцій Музею історії міста Києва.
Для когось виставка стане квестом із розпізнання змінених часом київських вулиць та будівель, для інших – ностальгічною подорожжю. І, сподіваємося, для всіх – можливістю неначе заново побачити різноманітну й мінливу красу столиці очима художників, згадати, що місто – це не просто скупчення будинків. Київ – це краса і любов.

 

      Вартість квитків:
повний – 50 грн;
пільговий – 30 грн;
для дітей до 7-ми років, інвалідів, учасників ВВВ, АТО та прирівняних до них -безкоштовно.

МВЦ «Музей історії міста Києва»
вул. Б. Хмельницького, 7.

Share Button