Про музей

«Музей історії Києва» – потужна музейно-виставкова структура столиці, що включає 8 філій:
– Музейно-виставковий центр «Музей історії міста Києва»;
– «Літературно-меморіальний музей М. Булгакова»;
– «Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського»;
– «Музей Шолом-Алейхема»;
– «Музей української діаспори»;
– «Київський музей О.С. Пушкіна»;
– «Музей окупації Києва»;
– «Музей шістдесятництва».

Ця унікальна структура музейного об’єднання вдало й органічно доповнює загальну концепцію музею, оскільки охоплює різні аспекти історії, літератури, науки, мистецтва, суспільно-політичного життя не тільки міста Києва, а й всієї країни.

Історія розвитку

«Музей історії міста Києва» було створено 14 листопада 1978 року та відкрито у першому кварталі 1979 року в «Будинку Петра I» на Подолі (вул. Костянтинівська, 6/8). Музейне зібрання на той час складалося з археологічних матеріалів, переданих Інститутом археології Академії наук УРСР, етнографічної та нумізматичної колекцій, колекції ікон, стародруків, поштових листівок, подарунків від підприємств, установ та мешканців Києва. За короткий проміжок часу фонди музею збільшилися до 36 тисяч одиниць. Через брак виставкової площі експонуватися могли лише 5-6% експонатів, тому музей було переміщено до Кловського палацу (пам’ятка архітектури національного значення XVIII століття по вул. Пилипа Орлика, 8) і відкрито 26 травня 1982 року у дні святкування 1500-річного ювілею міста. У Кловському палаці Музей розміщувався більше двадцяти років та мав 18 експозиційних та актовий зали, адміністративні приміщення та фондосховища. За цей час Музей здобув славу одного з найкращих культурно-просвітницьких закладів столиці України і став візитною карткою стародавнього Києва. Однак, за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 506 від 11 серпня 2003 р., будівля Кловського палацу була передана Верховному Суду України. З 10 березня 2004 р. Музей було закрито для відвідувань і «переміщено» на 4 та 5 поверхи в Палац мистецтв «Український дім» по вул. Хрещатик, 2.

06 червня 2012 року під натиском громадськості у користування «Музею історії міста Києва» було передано будівлю торгово-офісного центру біля станції метро «Театральна» по вул. Богдана Хмельницького, 7, де з 22 серпня 2012 р. Музей історії міста Києва відновив експозиційно-виставкову діяльність, і нині функціонує як Музейно-виставковий центр «Музей історії міста Києва».

Поточний стан справ

Нині «Музей історії міста Києва» функціонує у 2-х будівлях:
Музейно-виставковий центр «Музей історії міста Києва» (вул. Б. Хмельницького, 7). Використовується для постійної та тимчасових експозицій, адміністрації «Музею історії міста Києва» та його філій.
Український дім (вул. Хрещатик 2). 4, 5 поверхи використовуються для фондових сховищ, співробітників відділу фондів, наукових відділів музею та господарської служби.

 

На січень 2018 року музейне зібрання «Музею історії міста Києва» налічує понад 280 тисяч музейних предметів основного та майже 31 500 науково-допоміжного фондів і складається з археологічної, нумізматичної, етнографічної колекцій, а також з тематичних комплексів сучасного періоду. Це й київські пам’ятки пізньопалеолітичного періоду (Кирилівська стоянка), й археологічні знахідки кам’яної доби, доби бронзи (Трипільська культура), знайдені українськими вченими під час археологічних розкопок, здійснених на теренах Києва; рідкісні кам’яні візантійські іконки та унікальний фресковий живопис з розкопок князівського палацу Давнього Києва; реліквії київського самоврядування, зокрема, печатки київських ремісничих цехів. Окрасою зібрання є колекція стародруків XVI–XVII ст., колекції фаянсу та порцеляни Києво-Межигірської фабрики та фабрики Міклашевського, оригінальні комплекси-інтер’єри: дворянська вітальня початку ХІХ ст., музична вітальня з колекцією музичних інструментів кінця XVIII–поч. ХІХ ст., реміснича світлиця, швецька майстерня, фотоательє початку ХХ ст. Величезним здобутком науковців Музею є зібрання комплексів матеріалів Михайла Грушевського, Павла Скоропадського, великих вчених, авіаконструкторів, письменників: Ігоря Сікорського, Олега Антонова, Євгена та Бориса Патонів, Михаїла Булгакова, – імена яких відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Окрасою музейного зібрання є й колекція живопису: твори першого народного художника України Григорія Світлицького, живописні роботи видатних українських митців Сергія Шишка, Олександра Хвостенка-Хвостова, Тетяни Яблонської та багатьох інших.

Виставково-просвітницька діяльність

Крім традиційних оглядових і тематичних екскурсій, в музеях, які є філіями «Музею історії міста Києва», розроблені і проводяться інтерактивні екскурсії та заходи, під час яких відвідувачі стають активними учасниками проектів, а не пасивними спостерігачами.

Великою популярністю серед відвідувачів користуються такі інтерактивні екскурсії і заходи:

Музейно-виставковий центр «Музей історії Києва»:
-«Історичний конструктор» для учнів молодших класів (ігрова екскурсія);
-«Археологічна експедиція» для учнів середніх класів (школярі виступають в ролі археологів);
-«Шкільні роки в різні віки»;
-«Музей навиворіт»;
-«Традиційні дитячі розваги»;
-театралізовані екскурсії «Київські замальовки» та «Повість временних літ».
Музей української діаспори:
-«Гостини у діаспори»;
-«Родина в музеї».
Історико-меморіальний музей М. Грушевського:
-«Кавові історії Грушевських»;
Літературно-меморіальний музей Булгакова:
-«Булгаковська веранда»;
-«Дитяче Різдво в родині Булгакових»;
-«Паска в домі Булгакових».
Музей шістдесятництва:
-«Живий кабінет В’ячеслава Чорновола».

Розроблені маршрути та проводяться екскурсії за межами музеїв: «Вулицями Липок», «Архітектурні пам’ятки Печерська», «Андріївським узвозом», «Стародавній Київ», «Вулиця Московська», «Романтичні стежки Ботанічного саду», «Володимирський шлях», Державною резиденцією по вул. Банковій, 10.

Діють програми

 

Сімейного дозвілля:

Музейно-виставковий центр:
– «Квести для родини»;
– «Традиційні дитячі розваги»;
– інтерактивна екскурсія «Казка, розказана в музеї»;
– квести «Музейні таємниці» (по експозиції Музею) та по Академічному кварталу.
Музей української діаспори:
– «Родина в музеї» для дітей дошкільного віку.
Київський музей О.С.Пушкіна:
– інтерактивний захід «Здрастуй, музей».

Для людей з особливими потребами:

– PUR VITAL – для літніх людей та заради них;
– Цикл інтерактивних лекцій «Доторкнись до історії» для людей незрячих та з вадами зору.

В усіх  музеях-філіях «Музею історії Києва» постійно проводяться лекторії, кінолекторії та творчі вечори:

Історико-меморіальний музей М.Грушевського:
– «Кінозала на Паньківській, 9»;
– «Київська пектораль».
Музей Шолом-Алейхема:
– кінодокументалістика.
Літературно-меморіальний музей М.Булгакова:
– проект «Альянс-22» (зустріч з художником та однією з його робіт);
– «Булгаковські збіговиська» (зустріч з дитячим письменником);
– «Булгаковький книжковий клуб», вечори поезії.
Музей шістдесятництва:
– «Образ Києва в художній літературі і мистецтві».
Музей Шолом-Алейхема:
– театральні вистави за участі театральних студій Києва.
Музейно-виставковий центр:
– різноманітні програми щоденних заходів.
Київський музей О.С. Пушкіна:
– літературно-поетичні вечори.

Проблеми

Попри два базові приміщення «Музей історії міста Києва» має велику проблему – відсутність належного експозиційного простору для достойного представлення історії столиці Русі – Києва.

Цієї проблеми не було у Кловському палаці, де експозиція розміщувалась у 18 залах та мала методично вивірену структуру.

Волюнтаристське рішення уряду у 2004 р. про виселення Музею з цього історичного місця завдало гуманітарного удару Києву та його головному культурному закладу, від якого музей потерпає донині. Музей не може розгорнути цілісну і достойну історії міста експозицію через загальну недостатність та непристосованість площ.

Шляхи вирішення проблем

«Музею історії міста Києва» потрібні площі  відповідно до його фондового забезпечення – близько 10 тис. кв. м. Нова будівля потрібна «Музею історії міста Києва» і для відновлення музейного статусу Києва у новому висвітленні  історії, якої потребує сучасний відвідувач музею, який був свідком Революції Гідності та подій АТО.

Гості міста, за наявних площ, не мають можливості побачити усю велич історії та сьогодення Києва, як європейського міста на кордоні між двома цивілізаціями. Декомунізація, демократизація, національний культурний рух та інші виклики сучасності вимагають переосмислень відомої історії міста, напруженої роботи по реекспозиції та сучасних методів подання інформації.

Лише кардинальне вирішення питання гідного приміщення для «Музею історії міста Києва» може стати основою успішного втілення сучасної концепції його подальшого розвитку.

Share Button