Замок ХІ-ХІІІ ст.

Цей експонат нагадує за своєю формою мініатюрного коника. В середині утвореного з двох стулок корпусу ховається мініатюрний пружинний механізм. Пристрій доповнений спеціальною дужкою, що поєднує голову і тулуб звіра. На «грудині» коника містився отвір для ключа – вузької бронзової пластини з двома виступами на кінці. Потрапляючи до середини, виступи стискали розведені частини механізму (пружину) і дужка вивільнялася.

Такі замки у формі різноманітних стилізованих тварин (биків, оленів, собачок, левів, барсів) і навіть дивовижних істот є унікальними знахідками на території Русі, проте вони добре відомі також на пам’ятках Криму, Болгарії, Візантії і Середнього Сходу. Традиція виготовлення химерних і вигадливих замочків сягає римських часів, а у середньовіччі особливої майстерності у цьому досягли іранські майстри. Вірогідно, саме їхніми зразками надихалися ремісники Волзької Булгарії, чия продукція переважає серед знахідок домонгольського часу. Популярними навісні замочки залишалися і в золотоординську добу. Примітним є зразок випадково виявлений на Полтавщині. На бочку чудернацької істоти – стулки замка, вміщене доброзичливе побажання арабською «Помагай!».

Натомість, власна традиція замочної справи на Русі, а також поодиночні знахідки цих предметів вказують на їх належність переважно до побуту іноземців: купців, представників дипломатичних місій і навіть учасників військових операцій. Адже Київ, розміщений на перехресті торгівельних шляхів, мав особливий політичний статус, насичене державними і міжнародними подіями повсякдення.

На фото:
1. Замок. ХІ-ХІІІ ст. Київщина, випадкова знахідка середини ХХ ст. Колекція музею історії Києва
2. Механізм і принцип дії замка
3. Бронзовий ключ до зооморфного замка. Друга половина ХІІ ст. Новгород
4. Візантійський навісний замочок у формі бика
5. Бронзовий замок у формі козла, ХІ-ХІІІ ст. Іран. Колекція Tanavoli
6. Замок у формі коника. Візантія (?). ХІІ ст. (?). Колекція Гарвардського художнього музею. США
7. Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Старожитності золотоординського часу Дніпровського Лівобережжя. — К.-Полтава: Археологія, 2004. —рис. 30.
8. Мапа торгівельних шляхів. Музей історії міста Києва.

Підготували текст: Пєфтіць Д.М., Тимошенко М.Е.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.