Історія вулиці Богдана Хмельницького

Кожна вулиця нашого міста має свою неповторну ауру, історію та відіграє певну функцію в житті міста. Вулиця Богдана Хмельницького – одна з центральних вулиць міста, що має більш ніж півтора вікову історію. Вулиця була прокладена ще в далекі 30-і роки ХІХ ст. Пролягає вона від Хрещатику, перетинаючи вулицю Володимирську, до вулиці Олеся Гончара. Назва її змінювалася декілька разів: Кадетська (1830-і рр.), Фундуклеївська (з 1869 р.), Леніна (з 1919 р.) і сучасна назва з 1993 р.
Упродовж ХІХ – початку ХХ ст. вулиця набула своєї головної функції – своєрідного культурно-просвітницького та наукового центру. Тут діяли театри – Бергоньє, Міський театр, декілька середніх навчальних закладів, міське училище, Вищі жіночі курси.
На вулиці, головним чином, збережена забудова кінця ХІХ – початку ХХ ст. За допомогою фотографій повернемося в юність та молодість цієї історичної вулиці. У 70-80-і роки ХІХ ст. вона мала одно та двоповерхову забудову. Фото (1) кінця 1870-х – початку 1880-х років знайомить нас з тогочасною забудовою, на передньому плані ліворуч – двоповерховий будинок з підвалом, який простояв майже століття на розі вулиці Володимирської, 53 та Фундуклеївської, 28. Тут свого часу був знаменитий готель «Северний» з рестораном (пізніше – ресторан «Метрополь»), відомий усій театральній публіці. На першому поверсі впродовж довгих років працювала аптека. На цьому місці у 1969-70 рр. зведено багатоповерховий будинок.
Інше фото (2) 80-х рр. ХІХ ст. знайомить нас з виглядом тієї частини вулиці, яка спускається вниз до Галицької площі (нині – площа Перемоги). Забудова теж одно- та двоповерхова, вдалині гарно видно площу, ліворуч – споруду вокзалу, а далі – в перспективі – будівлю Володимирського кадетського корпусу. Це унікальні кадри старого міста! Наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. на вулиці почали зводити багатоповерхові будівлі, пішов електричний трамвай за маршрутом «Хрещатик – Вокзальна».
Цікаве фото (3) із зображенням вулиці, яка підіймається угору від Хрещатику: праворуч видно кондитерську Франсуа, яка була в номері 4, а потім – Фундуклеївську жіночу гімназію (відкриту ще у 1860 р. у садибі та коштом цивільного губернатора І. Фундуклея).
Окрема листівка (4) із трамваєм (фотографи не могли відмовити собі, щоб не зафіксувати цей вид транспорту) дає зображення двоповерхової споруди Фундуклеївської жіночої гімназії (вул. Б. Хмельницького, 6). Сучасна споруда надбудована була вже за радянських часів (нині тут знаходиться Нафтогаз України).
Ще один навчальний заклад старого Києва потрапив на листівку (5) – Колегія Павла Галагана, відкрита в 1871 р. на вул. Фундуклеївській, 11 (нині у цій споруді Національний музей літератури). За 50 років діяльності Колегія виховала більше десятка учнів, які згодом стали академіками та членами-кореспондентами Української Академії наук (1918–1931 рр.).
Привертає увагу листівка (6) із зображенням готелю та кондитерської «Франсуа» на колишній Фундуклеївській, 19. Звичайно, зараз майже не можна собі уявити як виглядав готель раніше, оскільки споруда перебудована й добудована.
Особливу цінність має фото (7) 1910-х років – ріг Пироговської (нині – Пирогова) та Фундуклеївської, де повертає трамвай. Прямо у центрі зображений будинок №44 і поряд 46. У 1904-1920 рр. у будинку №44 була приватна жіноча гімназія Катерини Крюгер та музична школа Лідії Регаме. Нині – Господарський суд міста Києва. Поряд з цим будинком – колишній двоповерховий особняк, який належав інженерові Миколі Максимовичу, будівничому Київської гавані.
Викликають інтерес і фото вулиці 1920-х і 1930-х років. Перетин вулиць Хрещатик і Леніна в 1920-х роках (8). На першому плані праворуч будинок відомий киянам донедавна як Центральний гастроном. У 1920-і роки тут діяв розподільчий магазин Сорабкопу. А до 1920 р. тут був готель «Кане» і магазин фірми «Зінгер» та інші крамниці.
На фото (9) 1930 р. зафіксована вулиця від будинку №26 і до оперного театру. На передньому плані – чоловий фасад споруди на вул. Леніна, 26 – колишній готель «Ермітаж», а в 1944-1979 рр. – «Інтурист».
Фото (10) – вулиця Леніна 1950-х років з перспективою на Хрещатик. Дату цього фото визначило будівництво хрещатицької висотки (Хрещатик, 25), зведеної в 1953-1954 роках. Праворуч привертає увагу одноповерхова споруда в класичному стилі. Це будинок №7, що раніше належав Колегії Павла Галагана, там свого часу проживав Григорій Галаган, засновник Колегії, а потім викладачі цього учбового закладу. Нині на цьому місці споруда Музейно-виставкового центру Музею історії міста Києва.
На фото:
1.Фундуклеївська. Кін.70-х – поч.80-х рр. ХІХ ст.
2.Вулиця Фундуклеївська. 1880-і рр.
3.Вид на Фундуклеївську вулицю. Поч. ХХ ст.
4.Фундуклеївська жіноча гімназія. 1910-і рр.
5.Колегія П. Галагана. Поч. ХХ ст.
6.Готель «Франсуа» на Фундуклеївській,19. Поч. ХХ ст.
7.Ріг Фундуклеївської та Пироговської. Поч. ХХ ст.
8.Вул. Леніна від Хрещатику. 1920-і рр.
9.Вул. Леніна. 1930 р.
10. Вул. Леніна. 1950-і рр.
Текст підготувала О. Друг

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.