Біметалева шпилька VI-III ст. до н.е.

У VII-I ст. до н.е. більша частина території сучасної Київщини входила до ареалу милоградської (милоградсько-підгірцевської) археологічної культури. Однією з найхарактерніших рис цієї культури, а особливо її підгірцівського варіанту є ажурні біметалеві (з бронзи і заліза) прикраси.

Найбільше цих прикрас виявлено саме на Київщині. Вони входили до скарбу, виявленого в 1915 р. на епонімному поселенні поблизу с. Підгірці. Це великі шпильки із залізним стрижнем і бронзовим ажурним навершям, бронзові підвіски, бляхи. Хоча вони литі, складається враження, що їх немовби виплетено з тоненького дроту.
Окрасою колекції прикрас раннього залізного часу Музею історії міста Києва є така біметалева шпилька підгірцівського варіанту милоградської культури VI-III ст. до н.е. Як і в більшості випадків, зберіглося лише бронзове навершя, а сама голка залишилася у вигляді залізних окисів.

Шпилька була передана до новоствореного Музею історії міста Києва у 1988 р. з фондів Державного історичного музею (нині НМІУ) та походить з колекції відомого київського колекціонера Ф. Кундеревича.

Верхня частина навершя біметалевої шпильки прикрашено двома круглими конічними бляшками, які орнаментові спіралями з «бронзових ниток» та облямовані по краю псевдоджгутом. В центрі на її поверхні закріплена асиметрична хрестоподібна фігура, яка складається з чотирьох трикутників – двох суцільних та двох ажурних. Довжина виробу становить 70 мм, максимальна ширина – 40 мм. Найближчою аналогією їй є екземпляр з Підгірцівського «скарбу», відмінності між ними полягають переважно в особливостях декорування.

Давно відмічена певна неоднорідність набору підгірцівських прикрас. Дослідники підкреслювали відмінність виробів ажурного стилю, які виконані у техніці «воскового плетіння». Складний геометричний орнамент, пишність та витонченість таких артефактів вказує на приналежність їх до парадного вбрання, призначенням якого було використання під час обрядів.

На фото:
1.Біметалева шпилька VI-III ст. до н.е. з колекції Музею. Рисунок Д.М. Пефтіця.
2.«Підгірцівський скарб». За В. Козловською, 1927 р.

Дякуємо за фахову атрибуцію музейного предмета Дмитру Пефтіцю!

 

Підготував О. Пашковський 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.