Бандура Олександра Корнієвського

Бандура, виготовлена у 1929 році видатним українським майстром Олекса́ндром Самі́йловичем Корніє́вським.

Олександр Самійлович Корнієвський (1889- 1988) – український бандурист, автор хроматичної концертної бандури.
Він взяв за основу кобзу Терентія Пархоменка і додав поміж струнами півтонові приструнки. Значно збільшив кількість струн, придумав і поставив на струнах демфер-перемикачі. О.Корнієвський додає підструнки для діезів та бемолів і надає бандурі хроматичного звучання, збільшує діапазон октав з двох до чотирьох-п’яти. Саме ця, нова, удосконалена бандура стала інструментом, на якому можна виконувати будь-який музичний твір.
На Всеросійській виставці 1913 року бандури О.Корнієвського було відзначено бронзовою медаллю.
Доля майстра, як і його інструментів, тісно переплетена із історією України. Він воював на фронтах Першої світової війни, потрапив у полум’я Громадянської війни в Україні, був заарештований 1937 року «за націоналізм», витримав 10 років таборів, потім – поселення у Сибіру.
Тільки 1962 року О.Корнієвський повернувся на рідну землю, продовжуючи свою улюблену справу – складання бандур.
Останню свою бандуру майстер зробив у 1980 році, коли йму було 90 років.
В історію української культури О.Корнієвський увійшов як видатний майстер бандур і як художник-оформлювач (оздоблював свої вироби різьбленням, інтарсією, інкрустацією, малюваннями).
Великою втратою для історії української музики є те, що виконавчу майстерність Олександра Корнієвського ніяк не зафіксовано.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.