History of development

«Музей історії міста Києва» було створено 14 листопада 1978 року та відкрито у першому кварталі 1979 року в «Будинку Петра I» на Подолі (вул. Костянтинівська, 6/8). Музейне зібрання на той час складалося з археологічних матеріалів, переданих Інститутом археології Академії наук УРСР, етнографічної та нумізматичної колекцій, колекції ікон, стародруків, поштових листівок, подарунків від підприємств, установ та мешканців Києва. За короткий проміжок часу фонди музею збільшилися до 36 тисяч одиниць.

Музей історії міста Києва

Через брак виставкової площі експонуватися могли лише 5-6% експонатів, тому музей було переміщено до Кловського палацу (пам’ятка архітектури національного значення XVIII століття по вул. Пилипа Орлика, 8) і відкрито 26 травня 1982 року у дні святкування 1500-річного ювілею міста. У Кловському палаці Музей розміщувався більше двадцяти років та мав 18 експозиційних та актовий зали, адміністративні приміщення та фондосховища. За цей час Музей здобув славу одного з найкращих культурно-просвітницьких закладів столиці України і став візитною карткою стародавнього Києва. Однак, за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 506 від 11 серпня 2003 р., будівля Кловського палацу була передана Верховному Суду України. З 10 березня 2004 р. Музей було закрито для відвідувань і «переміщено» на 4 та 5 поверхи в Палац мистецтв «Український дім» по вул. Хрещатик, 2.

Музей історії міста Києва

06 червня 2012 року під натиском громадськості у користування «Музею історії міста Києва» було передано будівлю торгово-офісного центру біля станції метро «Театральна» по вул. Богдана Хмельницького, 7, де з 22 серпня 2012 р. Музей історії міста Києва відновив експозиційно-виставкову діяльність, і нині функціонує як Музейно-виставковий центр «Музей історії міста Києва».

Музей історії міста Києва

Поточний стан справ
Нині Музей історії міста Києва функціонує у 2-х будівлях:

– Музейно-виставковий центр «Музей історії Києва» (вул. Б. Хмельницького, 7). Використовується для тематичних та тимчасових експозицій, адміністрації «Музею історії міста Києва» та його філій.

– Український дім (вул. Хрещатик 2). 4, 5 поверхи використовуються для фондових сховищ, співробітників відділу фондів, наукових відділів музею та господарської служби.

На січень 2018 року музейне зібрання «Музею історії міста Києва» налічує понад 280 тисяч музейних предметів основного та майже 31 500 науково-допоміжного фондів і складається з археологічної, нумізматичної, етнографічної колекцій, а також з тематичних комплексів сучасного періоду. Це й київські пам’ятки пізньопалеолітичного періоду (Кирилівська стоянка), й археологічні знахідки кам’яної доби, доби бронзи (Трипільська культура), знайдені українськими вченими під час археологічних розкопок, здійснених на теренах Києва; рідкісні кам’яні візантійські іконки та унікальний фресковий живопис з розкопок князівського палацу Давнього Києва; реліквії київського самоврядування, зокрема, печатки київських ремісничих цехів. Окрасою зібрання є колекція стародруків XVI–XVII ст., колекції фаянсу та порцеляни Києво-Межигірської фабрики та фабрики Міклашевського, оригінальні комплекси-інтер’єри: дворянська вітальня початку ХІХ ст., музична вітальня з колекцією музичних інструментів кінця XVIII–поч. ХІХ ст., реміснича світлиця, швецька майстерня, фотоательє початку ХХ ст. Величезним здобутком науковців Музею є зібрання комплексів матеріалів Михайла Грушевського, Павла Скоропадського, великих вчених, авіаконструкторів, письменників: Ігоря Сікорського, Олега Антонова, Євгена та Бориса Патонів, Михаїла Булгакова, – імена яких відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Окрасою музейного зібрання є й колекція живопису: твори першого народного художника України Григорія Світлицького, живописні роботи видатних українських митців Сергія Шишка, Олександра Хвостенка-Хвостова, Тетяни Яблонської та багатьох інших.

Проблеми

Попри два базові приміщення Музей історії міста Києва має велику проблему – відсутність належного експозиційного простору для достойного представлення історії столиці Русі – Києва.

Цієї проблеми не було у Кловському палаці, де експозиція розміщувалась у 18 залах та мала методично вивірену структуру.

Волюнтаристське рішення уряду у 2004 р. про виселення Музею з цього історичного місця завдало гуманітарного удару Києву та його головному культурному закладу, від якого музей потерпає донині. Музей не може розгорнути цілісну і достойну історії міста експозицію через загальну недостатність та непристосованість площ.

Шляхи вирішення проблем

Музею історії міста Києва потрібні площі відповідно до його фондового забезпечення – понад 10 тис. кв. м. Нова будівля потрібна Музею історії міста Києва і для відновлення музейного статусу Києва у новому висвітленні історії, якої потребує сучасний відвідувач музею, який був свідком Революції Гідності та подій АТО.

Гості міста, за наявних площ, не мають можливості побачити усю велич історії та сьогодення Києва, як європейського міста на кордоні між двома цивілізаціями. Декомунізація, демократизація, національний культурний рух та інші виклики сучасності вимагають переосмислень відомої історії міста, напруженої роботи по реекспозиції та сучасних методів подання інформації.

Лише кардинальне вирішення питання гідного приміщення для Музею історії міста Києва може стати основою успішного втілення сучасної концепції його подальшого розвитку.

Share Button